Уроки LISP/1: различия между версиями
Demetrius (обсуждение | вклад) м (далі буде) |
Bhudh (обсуждение | вклад) м (Категоризация) |
||
(не показаны 2 промежуточные версии 1 участника) | |||
Строка 1: | Строка 1: | ||
== {{tooltip|Загальна|Общая}} {{tooltip|інформація|информация}} == | == {{tooltip|Загальна|Общая}} {{tooltip|інформація|информация}} == | ||
− | Словом LISP {{tooltip|у наш час|в наше время}} {{tooltip|позначають|обозначают}} {{tooltip|групу|группу}} {{tooltip|споріднених|родственных}} {{tooltip|мов|языков}} {{tooltip|програмування|программирования}}, {{tooltip|найпоширенішими|самыми распространёнными}} {{ | + | Словом LISP {{tooltip|у наш час|в наше время}} {{tooltip|позначають|обозначают}} {{tooltip|групу|группу}} {{tooltip|споріднених|родственных}} {{tooltip|мов|языков}} {{tooltip|програмування|программирования}}, {{tooltip|найпоширенішими|самыми распространёнными}} {{tooltip|з яких|из которых}} {{tooltip|є|являются}} Common Lisp, Scheme {{tooltip|та|и}} Clojure. {{tooltip|Існують|Существуют}} {{tooltip|і|и}} {{tooltip|інші|другие}} {{tooltip|лісп-подібні|лисп-подобные}} {{tooltip|мови|языки}}. {{tooltip|І|И}} {{tooltip|хоча|хотя}} {{tooltip|під словом|под словом}} «Лісп» {{tooltip|у вузькому розумінні|в узком понимании}} {{tooltip|частіше|чаще}} {{tooltip|мається на увазі|имеется в виду}} CL, тут {{tooltip|ми|мы}} {{tooltip|будемо|будем}} {{tooltip|розглядати|рассматривать}} {{tooltip|переважно|преимущественно}} Scheme {{tooltip|та|и}} Clojure. |
{{tooltip|Для початку|Для начала}}, {{tooltip|бажано|желательно}} {{tooltip|встановити|установить}} {{tooltip|якийсь|какой-то}} {{tooltip|лісп-транслятор|лисп-транслятор}}. | {{tooltip|Для початку|Для начала}}, {{tooltip|бажано|желательно}} {{tooltip|встановити|установить}} {{tooltip|якийсь|какой-то}} {{tooltip|лісп-транслятор|лисп-транслятор}}. | ||
Строка 29: | Строка 29: | ||
{{:Уроки LISP/Додаткова інформація-кінець}} | {{:Уроки LISP/Додаткова інформація-кінець}} | ||
− | {{tooltip|Робота|Работа}} {{tooltip|з лісп-подібними мовами|с лисп-подобными языками}} {{tooltip|передбачає|предполагает}}, {{tooltip|як правило|как правило}}, {{tooltip|можливість|возможность}} {{tooltip|використання|использования}} {{tooltip|інтерактивного|интерактивной}} {{tooltip|середовища|среды}}, {{tooltip|також|также}} {{відомого|известной}} {{tooltip|як|как}} REPL (Read-Eval-Print Loop — цикл {{tooltip|читання|чтения}}-{{tooltip|обчислення|вычисления}}-{{tooltip|друку|печати}}). {{tooltip|Іншими словами|Другими словами}}, {{tooltip|запустивши|запустив}} {{tooltip|інтерпритатор|интерпретатор}}, {{tooltip|ми можемо|мы можем}} {{tooltip|безпосередньо|непосредственно}} {{tooltip|в ньому|в нём}} ввести {{tooltip|якийсь вираз |какое-то выражение}} {{tooltip|і|и}} {{tooltip|отримати|получить}} {{tooltip|результат|результат}}. {{tooltip|Приклад|Пример}}: | + | {{tooltip|Робота|Работа}} {{tooltip|з лісп-подібними мовами|с лисп-подобными языками}} {{tooltip|передбачає|предполагает}}, {{tooltip|як правило|как правило}}, {{tooltip|можливість|возможность}} {{tooltip|використання|использования}} {{tooltip|інтерактивного|интерактивной}} {{tooltip|середовища|среды}}, {{tooltip|також|также}} {{tooltip|відомого|известной}} {{tooltip|як|как}} REPL (Read-Eval-Print Loop — цикл {{tooltip|читання|чтения}}-{{tooltip|обчислення|вычисления}}-{{tooltip|друку|печати}}). {{tooltip|Іншими словами|Другими словами}}, {{tooltip|запустивши|запустив}} {{tooltip|інтерпритатор|интерпретатор}}, {{tooltip|ми можемо|мы можем}} {{tooltip|безпосередньо|непосредственно}} {{tooltip|в ньому|в нём}} ввести {{tooltip|якийсь вираз |какое-то выражение}} {{tooltip|і|и}} {{tooltip|отримати|получить}} {{tooltip|результат|результат}}. {{tooltip|Приклад|Пример}}: |
{{:Уроки LISP/Командний рядок}} | {{:Уроки LISP/Командний рядок}} | ||
Строка 43: | Строка 43: | ||
user=> | user=> | ||
{{:Уроки LISP/Командний рядок-кінець}} | {{:Уроки LISP/Командний рядок-кінець}} | ||
− | ({{tooltip|тут|здесь}} {{tooltip|і|и}} {{tooltip|далі|далее}} {{tooltip|дії|действия}} {{tooltip|користувача|пользователя}} {{tooltip|в інтерактивному середовищі|в интерактивной среде}} {{tooltip|виділятимуться|будут выделяться}} {{tooltip|жирним|жирным}} {{tooltip|курсивом|курсивом}}). {{tooltip|Наведені|Приведённые}} {{tooltip|приклади|примеры}} {{tooltip|команд|комманд}} {{tooltip|дуже|очень}} {{tooltip|прості|просты}}, {{tooltip|тому|поэтому}} {{tooltip|однаково|одинаково}} {{tooltip|добре|хорошо}} {{tooltip|підходять|подходят}} для Clojure, Scheme, CL {{tooltip|та інших|и других}} {{tooltip|ліспів|лиспов}}. {{tooltip|Перша дія|Первое действие}} — {{tooltip|додавання|сложение}}. {{tooltip|Особливість|Особенность}} {{tooltip|синтаксису|синтаксиса}} {{tooltip|лісп-подібних|лисп-подобных}} {{tooltip|мов||языков}}: {{tooltip|у всіх|во всех}} {{tooltip|арифметичних|арифметических}} {{tooltip|операціях|операциях}} {{tooltip|використовується|используется}} префіксна нотація, тобто, знак операції йде перед даними (а не посередині, як ми звикли), знак операції й параметри відокремлені один від одного пробілами, а увесь вираз береться в дужки. Така конструція відома під назвою S-вираз (S-expression). Зверніть увагу: дужки тут обов'язкові, їх не можна опускати чи обгортати вираз у додаткові дужки без необхідності — це змінює значення виразу чи призводить до помилки. Дужки вказують на виклик функції чи макроса — порівняйте це з дужками після імені функції в C-подібних мовах. S-вирази є базовим елементом мови, на їх основі будуються не лише арифметичні обчислення чи виклики функцій, а й алгоритмічні конструкції, описи функцій та ін. | + | ({{tooltip|тут|здесь}} {{tooltip|і|и}} {{tooltip|далі|далее}} {{tooltip|дії|действия}} {{tooltip|користувача|пользователя}} {{tooltip|в інтерактивному середовищі|в интерактивной среде}} {{tooltip|виділятимуться|будут выделяться}} {{tooltip|жирним|жирным}} {{tooltip|курсивом|курсивом}}). {{tooltip|Наведені|Приведённые}} {{tooltip|приклади|примеры}} {{tooltip|команд|комманд}} {{tooltip|дуже|очень}} {{tooltip|прості|просты}}, {{tooltip|тому|поэтому}} {{tooltip|однаково|одинаково}} {{tooltip|добре|хорошо}} {{tooltip|підходять|подходят}} для Clojure, Scheme, CL {{tooltip|та інших|и других}} {{tooltip|ліспів|лиспов}}. {{tooltip|Перша дія|Первое действие}} — {{tooltip|додавання|сложение}}. {{tooltip|Особливість|Особенность}} {{tooltip|синтаксису|синтаксиса}} {{tooltip|лісп-подібних|лисп-подобных}} {{tooltip|мов||языков}}: {{tooltip|у всіх|во всех}} {{tooltip|арифметичних|арифметических}} {{tooltip|операціях|операциях}} {{tooltip|використовується|используется}} {{tooltip|префіксна|префиксная}} {{tooltip|нотація|нотация}}, {{tooltip|тобто|то есть}}, знак {{tooltip|операції|операции}} {{tooltip|йде|идёт}} перед {{tooltip|даними|данными}} (а не {{tooltip|посередині|в середине}}, {{tooltip|як|как}} {{tooltip|ми|мы}} {{tooltip|звикли|привыкли}}), знак {{tooltip|операції||операции}} {{tooltip|й|и}} {{tooltip|параметри|параметры}} відокремлені один від одного пробілами, а увесь вираз береться в дужки. Така конструція відома під назвою S-вираз (S-expression). Зверніть увагу: дужки тут обов'язкові, їх не можна опускати чи обгортати вираз у додаткові дужки без необхідності — це змінює значення виразу чи призводить до помилки. Дужки вказують на виклик функції чи макроса — порівняйте це з дужками після імені функції в C-подібних мовах. S-вирази є базовим елементом мови, на їх основі будуються не лише арифметичні обчислення чи виклики функцій, а й алгоритмічні конструкції, описи функцій та ін. |
Ще одна особливість — широке використання функцій зі змінною кількістю параметрів. Прикладами таких функцій є всі арифметичні операції, логічні операції (and, or), функція list (але не cons). Дуже зручно, що операції порівняння також можуть мати довільну кількість параметрів — таким чином, ми можемо записати однією дією порівняння одразу трьох-чотирьох чисел (у звичайній мові програмування нам би довелось писати (A=B)and(B=C), тут же ми пишемо (= A B C), тим самим звільняючись від необхідності двічі писати один і той же параметр, який може бути не лише числом чи змінною, а й вкладеним виразом). | Ще одна особливість — широке використання функцій зі змінною кількістю параметрів. Прикладами таких функцій є всі арифметичні операції, логічні операції (and, or), функція list (але не cons). Дуже зручно, що операції порівняння також можуть мати довільну кількість параметрів — таким чином, ми можемо записати однією дією порівняння одразу трьох-чотирьох чисел (у звичайній мові програмування нам би довелось писати (A=B)and(B=C), тут же ми пишемо (= A B C), тим самим звільняючись від необхідності двічі писати один і той же параметр, який може бути не лише числом чи змінною, а й вкладеним виразом). | ||
Строка 68: | Строка 68: | ||
{{:Уроки LISP/Командний рядок-кінець}} | {{:Уроки LISP/Командний рядок-кінець}} | ||
Однак, ми не можемо писати (1 . 2) замість (cons 1 2) — це буде помилкою, оскільки першим елементом виразу має бути функція. Помилковим буде й запис (list 1 . 2) — вираз має бути правильним списком. Втім, подібна конструкція використовується, наприклад, при описі функцій зі змінною кількістю параметрів, тому деяка користь з неї є. | Однак, ми не можемо писати (1 . 2) замість (cons 1 2) — це буде помилкою, оскільки першим елементом виразу має бути функція. Помилковим буде й запис (list 1 . 2) — вираз має бути правильним списком. Втім, подібна конструкція використовується, наприклад, при описі функцій зі змінною кількістю параметрів, тому деяка користь з неї є. | ||
+ | |||
+ | [[Категория:LISP]] | ||
+ | [[Категория:Статьи на украинском языке]] |
Текущая версия на 22:12, 21 марта 2019
Загальна інформація
Словом LISP у наш час позначають групу споріднених мов програмування, найпоширенішими з яких є Common Lisp, Scheme та Clojure. Існують і інші лісп-подібні мови. І хоча під словом «Лісп» у вузькому розумінні частіше мається на увазі CL, тут ми будемо розглядати переважно Scheme та Clojure.
Для початку, бажано встановити якийсь лісп-транслятор.
Scheme існує в безлічі реалізацій та діалектів, між якими можуть бути деякі відмінності. Я орієнтуюсь переважно на JVM, тому використовую KAWA і SISC, хоча більшість реалізацій Scheme обходяться без джави. З відомих реалізацій можна згадати, наприклад, GNU Guile (не знаю, правда, наскільки воно кросплатфорне в умовах Win32).
Clojure реалізовано для JVM, також є реалізації для деяких інших віртуальних платформ (CLR (.NET/Mono), JS), якими я не користувався, тому нічого певного сказати не можу. Більшість інформації про Clojure, доступна в мережі, стосується JVM-реалізації.
Встановлення Clojure (для Windows)
На комп'ютері має бути встановлена Java (якщо її нема — встановіть).
Clojure можна скачати звідси: http://clojure.org/downloads
Скачуємо архів, розпаковуємо (наприклад, у C:\Program Files\clojure-1.3.0\).
В цьому каталозі створюємо файл clojure.bat, відкриваємо його в блокноті, пишемо наступне:
@echo off setlocal set CLOJURE_HOME=%~dp0 if defined classpath ( set classpath=%CLOJURE_HOME%\clojure-1.3.0.jar;%classpath% ) else set classpath=%CLOJURE_HOME%\clojure-1.3.0.jar java clojure.main %*
Далі для запуску інтерпритатора будемо використовувати clojure.bat — для зручності, можна створити ярлик до нього, також є сенс прописати шлях до нього в змінній середовища path, щоб спростити запуск з командного рядка.
Робота з лісп-подібними мовами передбачає, як правило, можливість використання інтерактивного середовища, також відомого як REPL (Read-Eval-Print Loop — цикл читання-обчислення-друку). Іншими словами, запустивши інтерпритатор, ми можемо безпосередньо в ньому ввести якийсь вираз і отримати результат. Приклад:
Clojure 1.3.0 user=> (+ 1 2 3) 6 user=> (list 1 2 3) (1 2 3) user=> (cons 1 (list 2 3)) (1 2 3) user=> (cons 1 (cons 2 (cons 3 ()))) (1 2 3) user=>
(тут і далі дії користувача в інтерактивному середовищі виділятимуться жирним курсивом). Наведені приклади команд дуже прості, тому однаково добре підходять для Clojure, Scheme, CL та інших ліспів. Перша дія — додавання. Особливість синтаксису лісп-подібних мов: у всіх арифметичних операціях використовується префіксна нотація, тобто, знак операції йде перед даними (а не посередині, як ми звикли), знак операції й параметри відокремлені один від одного пробілами, а увесь вираз береться в дужки. Така конструція відома під назвою S-вираз (S-expression). Зверніть увагу: дужки тут обов'язкові, їх не можна опускати чи обгортати вираз у додаткові дужки без необхідності — це змінює значення виразу чи призводить до помилки. Дужки вказують на виклик функції чи макроса — порівняйте це з дужками після імені функції в C-подібних мовах. S-вирази є базовим елементом мови, на їх основі будуються не лише арифметичні обчислення чи виклики функцій, а й алгоритмічні конструкції, описи функцій та ін.
Ще одна особливість — широке використання функцій зі змінною кількістю параметрів. Прикладами таких функцій є всі арифметичні операції, логічні операції (and, or), функція list (але не cons). Дуже зручно, що операції порівняння також можуть мати довільну кількість параметрів — таким чином, ми можемо записати однією дією порівняння одразу трьох-чотирьох чисел (у звичайній мові програмування нам би довелось писати (A=B)and(B=C), тут же ми пишемо (= A B C), тим самим звільняючись від необхідності двічі писати один і той же параметр, який може бути не лише числом чи змінною, а й вкладеним виразом).
Декілька слів про list. Ця функція просто отримує список параметрів і повертає їх як список. Як бачимо, на виводі цей список подається в дужках, подібно до S-виразів. Цей збіг не випадковий: будь-який вираз у дужках при читанні спершу перетворюється на список, і вже потім при обчисленні перший елемент цього списку інтерпритується як ім'я функції, яку треба викликати. Список необов'язково вводити: його можна згенерувати програмно і, наприклад, інтерпритувати його за допомогою функції eval. Сам же список складається з т.зв. cons-елементів. Такий елемент являє собою запис з двома полями, перше з яких (також відоме як car чи, в термінології Clojure, first) може мати довільний тип, а друге (cdr або rest) є посиланням на інший cons чи ознакою кінця списку. (Власне кажучи, у Scheme чи Common Lisp поле cdr також може мати довільний тип, тоді як у Clojure cons-комірка має дещо складнішу архітектуру і є елементом лінивої послідовності, але про це потім). Як бачимо, три останні вирази є повністю еквівалентними: список можна передати і за допомогою list, і за допомогою cons, якщо другий параметр є списком. Окремий випадок — порожній список (), що одночасно виступає як ознака кінця списку. Його неможливо передати за допомогою cons, хоча (list) без параметрів повертає його.
Ми можемо витягнути окремий елемент cons-комірки, використавши функції car та cdr чи first та rest:
user=> (first (list 1 2 3)) 1 user=> (rest (list 1 2 3)) (2 3) SISC (1.16.6) #;> (car (list 1 2 3)) 1 #;> (cdr (list 1 2 3)) (2 3)
Крім того, існує можливість запису cons-структур з використанням крапки, що відокремлює cdr-частину. Цей спосіб не використовується в Clojure, але належить до базових можливостей синтаксису традиційних ліспів. Все, що записується як (a b c d), можна записати як (a . (b . (c . (d . ())))) — це одне й те ж. Замість (+ 2 2) можна написати (+ . (2 2)) чи (+ 2 . (2)) — результат буде той же. Також можуть існувати cons-структури, другий елемент яких не є cons чи порожнім списком — в цьому випадку, результат буде відображено в з використанням крапки:
#;> (cons 1 2) (1 . 2)
Однак, ми не можемо писати (1 . 2) замість (cons 1 2) — це буде помилкою, оскільки першим елементом виразу має бути функція. Помилковим буде й запис (list 1 . 2) — вираз має бути правильним списком. Втім, подібна конструкція використовується, наприклад, при описі функцій зі змінною кількістю параметрів, тому деяка користь з неї є.